«Ми могли померти з голоду, якби не волонтери»

Коли рідний дім у Лимані оточила війна, Алла Василівна могла б поїхати. Але вона залишилася, щоб не дати померти з голоду своєму літньому свекру.

«Я нікуди не виїжджала, просто не могла залишити хворого на свекра одного, йому 82 роки, – каже Алла Василівна. Тільки уявіть: під обстрілами 2022 року я наймала таксі, щоб привезти йому продукти до підвалу. Магазини вже не працювали, ми виживали з допомоги, що привозили волонтери!
Пам'ятаю було дуже страшно, ми ховалися в оглядовій ямі в гаражі, а зверху на дах ями лягала наша вівчарка та охороняла нас. Дуже відданий собака...»

У складних життєвих обставинах Аллі Василівні допомагає віра. Разом із сусідкою вони відвідують служіння протестантської церкви, але, відколи Лиман опинився під інтенсивним обстрілом, жінки залишаються вдома – читають Біблію і моляться.
І хоч Бог допомагає проходити випробування, але Аллі Василівні насправді дуже складно. Жінка буквально виживає завдячуючи допомозі, що одержує від волонтерів. Алла Василівна має 33 роки викладацького стажу, вона вчитель української мови та літератури. Але, як і багато інших вчителів, через війну втратила роботу. Пенсію не отримує, бо ще не досягла пенсійного віку.

«Виживаю за рахунок гуманітарної допомоги, яку привозять добрі люди, – каже вона. - Велике вам дякую! І Богу дякую за Його турботу та любов до нас...»

Людей, які опинилися у таких же труднощах, як Алла Василівна, сотні та тисячі. Для них отримати їжу, ліки, побутову хімію чи насіння для посадки – відповідь на молитви. Тому підтримуючи «Операцію Благословення» та інші благодійні служіння, ви приєднуєтеся до добрих справ, які мають не лише фізичний результат, а й залишають відбиток у духовному світі.

Перерахувати добровільну пожертву для «Операції Благословення» можна за цим посиланням! Дякую!