Буде засіяний город – буде й майбутнє!
Цієї весни мешканці деокупованого Лиману засівають городи насінням від ORA. Ця гуманітарна підтримка від «Операції Благословення» допомагає жителям зраненого міста відновити віру у добре майбутнє.
Війна та окупація – це жахливий життєвий досвід. Усі 10 років війни на сході Лиман потерпає від нападів російських терористів. Окрім того, що місто мимоволі опинилося в епіцентрі військових подій, воно є стратегічно важливим обʼєктом для загарбників, бо містить залізничний вузол, що з'єднує Донецьку та Луганську області. Двічі – у 2014-му та у 2022 роках – Лиман був окупований, й двічі успішно звільнений українськими військами.
Зараз Лиман майже у руїнах, а місцеві знають на собі, що таке жорстокі авіаудари, безперервні перестрілки та довгі дні та ночі у крижаних підвалах. Однак, багато хто й досі залишається у Лимані й налагоджує життя у нових умовах, хоч і потребує при цьому всебічної допомоги. Знаючи особливості життя на фоні війни, місцева церква намагається не тільки духовно служити людям, а й надавати відповідь і на їх щоденні (фізичні) потреби.
Лиманська спільнота була заснована силами місіонерів, які переїхали з окупованої Попасної з Луганщини.Нещодавно у приміщенні церкві пройшов спільний захід з «Операцією Благословення». Жителів міста запросили прийти, щоб отримати духовний хліб – Євангеліє, – а разом з ним набори насіння для городів від голландської організації ORA.
Коли город стає чи не єдиним джерелом харчування, сортове насіння з високою життєздатністю стає безцінним скарбом.
62-річна Людмила Анатоліївна отримала насіння разом з іншими мешканцями Лиману. Жінка зворушено дякує кожному, хто доклав зусиль до передачі цієї важливої гуманітарної допомоги.
«Якщо ми садимо город, то, значить, матимемо й майбутнє! Хоч ще недавно повірити у його реальність було вкрай складно, – каже Людмила. – Коли почалось повномасштабне вторгнення, ми з чоловіком спустилися в холодний підвал й провели у ньому всю окупацію. Весь час тремтіли від страху, вже й не вірили, що війна колись закінчиться! Ми вижили в окупації, бо харчувалися консервованими овочами, зібраними з нашого городу… Зараз так багато будинків у нашому містечку зруйновані… Так багато хто зовсім не має шансу на повернення додому! Інших, на превеликий жаль, спіткала смерть від російських обстрілів... А ми живі! А, отже, треба рухатися і покращувати своє життя!
Але зараз для нас чи не єдиний спосіб триматися на плаву та забезпечити себе їжею – виростити її самостійно.
Я вже на пенсії, й усе, чим мені залишилося займатися – це город, догляд за садом та приготування їжі, – продовжує пані Людмила. – Я працювала 37 років де тільки можна: у конторі лісгоспу, а потім на машинолічильній станції з обробки документів… Але пенсійних виплат все одно не вистачає на повноцінне життя.
Харчуємось з городу. Маємо їх два: один удома, а другий – на дачі. Без городу у цей страшний час не вижити! На жаль, я навіть купити насіння без допомоги ззовні не можу. І я дуже вдячна організації ORA за те, що закупили та доставили в таку далечінь насіння огірків, помідорів, квіточок, й інших рослин!
Щиро дякую не тільки від мене, а й від усіх мешканців нашого містечка! Сподіваюся, що все у нас буде добре! Садитимемо, працюватимемо – аби був мир!» – з усього серця дякувала Людмила Анатоліївна.
Допоки людина тримається за надію на краще майбутнє, вона здатна чинити опір складнощам. То ж разом з пакетами насіння від ORA мешканці деокупованих територій отримали віру у прийдешній день. Висіваючи насіння, вони сподіваються на краще й мають можливість змінювати той маленький куточок світу, що їх оточує. Вони можуть працювати та радіти, спостерігаючи, як жменька насінин стане поживою для їх сімей та наповнить на зиму комори й підвали.
Дякуємо за насіння, ORA! І кожному партнеру дякуємо за забезпечення цього та інших благодійних проєктів CBN Emmanuil! А ще – дякуємо кожній сімʼї та людині, хто цього весняного сезону прийняв рішення не занепадати духом, а вийти на поле та обробляти землю, щоб у майбутньому отримати добрий врожай!
