«Це дає відчуття, що ми потрібні»: підопічні хоспісу вирощують овочі та зелень»
«Якщо людина їсть і п’є, й насолоджується своєю роботою, то це також Божий дарунок» (Екклезіаст 3:13).
Гуманітарна організація ORA з Нідерландів через «Операцію Благословення» вже котрий рік поспіль передає в Україну якісне насіння овочів та зелені. Цієї весни так само набори насіння розповсюджувалися нужденним людям через церкви та благодійні центри, а частина вантажу потрапила до хоспісу, що на Тернопільщині.
Тут знайшли прихисток люди похилого віку, які врятувалися з окупованих територій. Для них кожен шматок хліба або свіжі овочі з грядки – це не просто їжа, а важливе нагадування, що їх крихке життя продовжується, і що вони не самотні.
68-річний Юрій Борисович радо порається на городі поблизу хоспісу. Цей невисокий сивий чоловік в окулярах з товстим склом дбайливо обмацує кущики, на яких червоніють помідори. «Дивлюсь руками, – посміхається він, – очима вже не можу».
Він починає розповідати про своє життя до початку російського вторгнення, і його голос враз стає тихішим. Юрій Борисович родом з Алчевська, Луганської області. До самої пенсії працював шахтарем і сподівався на спокійну старість, але місто з 2014 р. під російською окупацією.
«Дуже важко працював. Розраховував, що на старості буде спокій, пенсія, будинок… Та з початком війни все зникло. Будинку немає – зруйнований. Цінні серцю речі залишилися там. Зі мною поряд дружина, ми разом з нею у хоспісі. Вона на кухні допомагає, стареньких годує… А я… ну, хоч трохи корисним почуваюся, коли руки до землі тягнуться, – каже чоловік.
– Коли почалась війна, я вже був майже сліпий. Слухав дружину, вона розповідала: трасою колони йдуть: танки, бронетранспортери... Тоді я ще розрізняв світло й тіні, хоч щось… Але евакуації, переїзди, постійний стрес зробили свою справу – зір остаточно впав. У Тернополі мені зробили операцію, залили в око силікон. Лікарі сказали, що більше, ніж зараз є, зір вже не врятувати… Та, знаєте… я стільки пережив, що страху в мені вже немає. Не може бути нічого страшніше, аніж не бачити ось цю різнокольорову красу», – продовжує Юрій Борисович. На очах у старого виступають сльози.
Одне я зрозумів точно – повернення на Луганщину немає. Там у нас нічого більше немає.
Насіння від ORA стало для нашого хоспісу великим порятунком. Я та інші літні переселенці самі саджаємо насіння, доглядаємо за грядками, робимо заготовлення на зиму. Це дає нам їжу, та найголовніше – відчуття, що ми потрібні».
З вимушеного відʼїзду з рідного міста та до життя у хоспісі Юрій Борисович та його дружина пройшли довгий шлях. Перша зупинка була у Харкові, потім – Київська область, і ось зараз Тернопільщина. Тут нарешті вони мають притулок і можливість розпочати нове життя – наскільки це можливо з огляду на пережиті втрати. Та тут у них є підтримка й затишок, забезпечення та можливість проживати кожен день повноцінно і радісно.
«Наступного року нам дуже потрібне у подвійній порції насіння огірків, помідорів, кабачків та капусти, – просить за всіх Юрій Борисович. – Дякую вам величезне за допомогу! Завдяки вам маємо врожай. Хочемо лише одного — здоров'я, миру… Щоби війни не було. Вона вже всіх дістала…»
На території хоспісу тихо. Лише чути, як шелестить кукурудза, також посіяна навесні. Пахне землею та їжею, яку готують на кухні. Кілька мешканців хоспісу повільно працюють на городі – кожен з них хоче зробити свій посильний внесок у спільний побут задля виживання у часи кривавої війни.
Руки Юрія Борисовича тремтять, намацуючи миску з домашніми огірками:
«Спробуйте! Це наш урожай. Завдяки вам, завдяки голландцям з ORA!»
Його слова коливаються вітерцем разом із запахом землі, помідорів та хліба. Він сумно підіймає незрячі очі до неба, повторюючи як молитву: «Наш волонтер з Алчевська зараз воює на фронті. Ми чекаємо, коли він повернеться. Скоріше б… Господи, скоріше б він повернувся до нас живий..»
І ця молитва настільки глибока і проста, що сльози навертаються навіть у тих, хто звик не плакати…
Дякуємо «Операції Благословення», а також усім партнерам за турботу про слабких та нужденних! Дякуємо ORA за вірність у допомозі українцям у важкий час!
Перейдіть за посиланням, щоб переказати добровільну пожертву, якщо ви хочете приєднатися до цього проєкту! Щиро дякуємо!
