Інвалідність — скасовано!
Це був нещасний випадок. 32-х річний Олександр впав зі сходів і отримав компресійно-осколковий перелом хребта. Травма прикувала його до ліжка. Те, що було простим і буденним — самостійно встати з ліжка, вийти в магазин, піти на роботу — враз стало недоступним...
Олександр — круглий сирота. Хлопець втратив батьків ще у ранньому дитинстві, його вихованням займалася бабуся, але нещодавно вона померла. Своєї сім'ї у Олександра поки немає, і тільки друзі піклувалися про нього після госпіталізації. Серед них — однокласник, який сам переніс інсульт. Цей чоловік як ніхто інший розуміє, що таке лежати в ліжку та чекати сторонньої допомоги. Він і його дружина — євангельські християни, це ще одна причина, чому вони взялися підтримувати Сашу. Підбадьорювали, як могли, приносили їжу та все необхідне для життя. А також почали шукати фінанси на його подальше лікування.
Олександру загрожувала інвалідність. Він потребував установки металоконструкції на хребет — транспедикулярної фіксації грудопоясничної ділянки хребта метал спондилодезом. Це дорога процедура, але серйозна травма вимагала термінового лікування.
Основна сума — 48 тисяч гривень — потрібна на придбання металоконструкції. Друзі зібрали частину фінансів, але вони прості люди, і зібрати всю суму у короткий термін їм виявилося не під силу. Залишалася надія на участь фондів, й вони стукали, куди могли. Місіонерка з Дружківки звернулася за допомогою до CBN Emmanuil.
Минуло два дні, і Олександр отримав позитивну відповідь. Фонд взяв на себе витрати на фінансування!
Олександра перевезли зі стаціонару Дружківки до Лиманської обласної травматології, де і провели операцію. Через кілька тижнів Олександр вийшов з лікарні на своїх ногах! Це справжнє диво! Неймовірне відновлення!
«У мене попереду великі плани! Я планував ще більше працювати, одружитися, створити сім'ю. Але той злощасний день зламав мій хребет і прикував до ліжка! Я вже і зневірився, що зможу колись ходити, поки в моєму житті не знайшлися небайдужі до моєї долі люди! — радіє Олександр. — Я висловлюю найщирішу подяку небайдужим людям з CBN Emmanuil за те, що не пройшли повз моєї біди, не допустили мені стати інвалідом на візку, натомість подарували надію на повноцінне життя — на чудові дні, яскраві ранки! Тепер я зможу ходити, бігати, поспішати жити!..»
Олександр щиро радий. Він постійно усміхається — ми ані хвилини не бачили його без усмішки за весь час спілкування.
Сьогодні небайдужість добрих людей та допомога благодійного проєкту допомогли Олександру впоратися з травмою та піднятися на ноги. Разом ми можемо надати допомогу ще багатьом пацієнтам!
