«Ми можемо прожити тиждень, розтягуючи буханку хліба, що отримали від вас»
«…освіжу Я їхню стомлену душу, кожну знесилену душу зміцню» (Єремія 31:25).
Трагічна історія сучасної війни пишеться кожен день без перерви. Війна безжально виганяє людей із рідних міст, змушуючи залишати десятиліття життя на руїнах власних домівок. Ось так і Володимир Федорович разом з дружиною були змушені виїхати з рідного Харкова. Після евакуації під обстрілами вони знайшли прихисток на Полтавщині у м. Пирятин. Наскільки складним був їх наступний крок – легко зрозуміти без зайвих слів: їм треба розпочати нове життя за часів нестабільності, маючи з грошового забезпечення лише власну мізерну пенсію.
У цей складний час їх «рятувальним кругом» стала підтримка місцевої християнської церкви та гуманітарна допомога «Операції Благословення», яку вони почали регулярно отримувати у цій громаді. Зокрема, свіжий хліб та якісне насіння овочів, з якого подружжя виростило чудовий врожай. Ця допомога надається завдяки партнерству «Operation Blessing Україна» та нідерландської організації ORA.
Хліб вони отримують щотижня, а соковитими овочами та розкішною зеленню харчуються з першого тепла – і не можуть натішитись. Завдяки щедрому врожаю вони змогли також заготувати багато банок з консервацією на зиму, що гарантує їм різноманітне харчування цілий рік.
Володимир Федорович розповів, що до пенсії працював прорабом на будівництві. Вони з дружиною вели тихе спокійне життя, аж поки вночі 24 лютого не прокинулись від звуків бомбардування. Коли вийшли на балкон, то побачили, як ракети обстрілювали палаючий аеродром…
«Це було жахливо. Ми не могли повірити, що у XXI столітті може бути така величезна катастрофа: ракети, пожежі, вибухи, вогонь, дим і смерті людей… Ми
Спочатку ми ховалися вдома, потім жили в підвалі. Так починалися наші поневіряння. Ми стали бездомними. Біженцями.
Ми дуже вдячні за те, що ви нас підтримуєте хлібом. Для нас це дуже цінно! Мені виплачують мінімальну пенсію, а ціни на продукти нестримно зростають. І оскільки ми живемо не у своєму домі, то маємо багато додаткових витрат – величезні рахунки за світло, воду, газ…
Коли ми сюди приїхали, усі наші пенсійні виплати йшли виключно на оплату житла та комуналки, нам просто не вистачало на їжу. Та коли ви даєте нам безкоштовний хліб від організації із Нідерландів, то ми маємо змогу прожити цілий тиждень, розтягуючи цю буханку.
Хліб і овочі, які ми вирощуємо на городі – це спасіння для нас! Без них ми б просто не вижили. Разом зі своєю дружиною я безмежно вдячний голландцям, німцям та всім небайдужим європейцям за підтримку, за насіння і за все, що ви нам дали в нашому новому житті переселенців. Ми дуже вдячні за все!»
Дружина Володимира м'яко підхоплює розмову, помічаючи, що йому важко продовжувати розповідь через спогади, що підступали до горла. Каже, що до війни працювала адміністраторкою у стоматологічній клініці, має за плечима 42 роки робочого стажу.
«В евакуацію ми виїхали тільки з найнеобхіднішим не брали нічого, крім кота і трохи речей. Усе, що ми нажили протягом життя, залишили вдома в Харкові. Усе покинули, – сумно розповідає вона. – Коли починається війна, проходить переоцінка цінностей. Матеріальне, що ти заробив, меблі, коштовності – усе це стає неважливим. Ти розумієш, що найважливіше – це твоє життя, життя твоїх близьких і життя твого кота. Тому і тікаєш, щоб врятувати всіх, хто від тебе залежить.
Ми радіємо, що опинившись тут, у Пирятині, ми знайшли тут прихисток і згодом знайшли церкву, у якій ще й регулярно роздають хліб.
Я стала пенсіонеркою вже тут, у Пирятині, і хоча у мене багато років стажу і моя пенсія трошки більша аніж у чоловіка, та все одно це дуже невеликі кошти. Допомога, яку ви надаєте – хліб та врожайне насіння – є життєво необхідною для нас.
Знаю, що зараз знищується багато цивільної інфраструктури, продуктових баз, складів та продуктових заводів тощо. Через це ціни зросли, а іноді продуктів просто немає на полицях. Та і зараз “Операція Благословення” привозить свіжий хліб – просто із заводу в наше містечко, і ми можемо отримати його в церкві. Це дуже велика радість! Дякуємо, ORA, що завдяки вам у нас на столі є їжа кожен день!»
Ваш внесок потрібний, щоб збільшити обсяги допомоги людям, які постраждали від війни. Переходьте за посиланням!
Щиро дякуємо!
