Найшвидше діти дорослішають через війну
«Ось діти — спадщина від Господа, плід утроби — нагорода. Як стріли в руках сильного, такі сини молоді» (Псалом 127:3-4).
Голландська організація ORA вже давно допомагає українцям, які постраждали від війни. Цього року ORA також допомогла подарувати солодке Різдво дітям з родин переселенців.
На свято в одній з львівських церков прийшов 9-річний Артем разом з молодшим братом Артуром та мамою Галиною. Вони – вимушені переселенці з Дружківки (Донецької області). З першого дня повномасштабного вторгнення їх рідне містечко перебуває під постійними обстрілами, зараз переважна більшість забудови пошкоджена або зруйнована.
Вони «осіли» у Львові, й Галина всіма силами намагається повернути у родину стабільність. Жінка знайшла роботу перукарем та докладає усіх можливих зусиль, щоб допомогти своїм дітям забути про війну. Хлопці живуть «звичайним» життям, повним пригод та пошуків себе у великому світі. Артем займається футболом, а Артур захоплюється малюванням… Проте, війну вони забути не можуть…
«Я досі це все пам'ятаю так, ніби зараз відбувається… 24 лютого 2022 року ми почули жахливі вибухи. По телевізору повідомили, що розпочалася війна. Шок, нерозуміння, що робити, за що хапатися… А головне – моторошне відчуття відповідальності за дітей, – розповідає Галина. – Їхали поспіхом: спочатку до Дніпра, потім до Буковеля. Жили у приміщенні школи разом з іншими сім'ями: жінками, чоловіками, дітьми… Не було там ані затишку, ані спокою…
Потім нас знову переселили. Місто за містом, місце за місцем, й, зрештою, ми знайшли притулок у Львівському шелтері. Знали, що на цю кімнату претендували десятки інших людей, але вʼїхали ми. До сліз раділи, що живі!…
На жаль, коштів на життя нам зараз катастрофічно не вистачає, – Галини голос тремтить. – Усе, що ми заробляємо, йде на оренду квартири. Тому ваша допомога для нас життєво важлива. Особливо важливими є заходи, які організовує церква спільно з організаціями ORA та «Операцією Благословення». Вони допомагають дітям забути про жахіття, яке ті бачили».
Маленький Артем, уважно слухав маму, а потім тихо додав: «Коли розпочалися бомбардування, я лише сподівався, що добрі солдати нас захистять. Мені тоді було лише шість років…»
Галина щиро вдячна кожному, хто не залишився байдужим до їх біди: «Бажаємо вам міцного здоров'я та достатку!
Нехай ваші діти ніколи не дізнаються, що таке війна!
Дякую за допомогу, за підтримку, за те, що вірите в нас!», – каже Галина.
Колись закінчиться війна, і сьогоднішні діти стануть людьми, які будуть відбудовувати зруйноване. Дякуємо усім добрим друзям, які підтримують Україну на шляху до перемоги, а також кожному, хто розділяє скорботи з тими, хто тужить, і допомагає налагоджувати життя людям, яких війна вирвала з корінням з рідного дому.
Бажаєте підтримати справи «Операції Благословення»?
Переходьте за посиланням для перерахування добровільної пожертви!
Дякуємо!
