Не можемо залишатися байдужими до сиріт та вдів
«Побожність же, чиста й непорочна перед Богом і Отцем, виявляється в піклуванні про вдів та сиріт, які знаходяться в скруті…» (Якова 1:27).
«Я досі відчуваю ком у горлі, коли згадую все, що нам довелося пережити. Ці рани не здатен загоїти час, цей біль постійно живе всередині, – каже Вікторія. – Моє колишнє життя закінчилося в той день, коли ворожий снаряд забрав життя мого чоловіка.
Один жахливий “приліт” перетворив наш затишний дім у Сумах на руїни, а мене – на вдову з трьома дітьми на руках».
Війна показала їм своє страшне обличчя – людські смерті та руїни, безжальне винищення усього живого...
Ховаючи дітей від жахіть щоденних бомбардувань, вони поїхали у невідомість, вмить стали безхатьками. Переселенцями. Зараз у чужому місті Вікторія «тягне родину» сама, перекласти свої турботи їй немає, на кого.
«Найважче, що моїй найменшій дитині лише рік, і вона має важке генетичне захворювання. Кожна копійчина, яку маємо, йде на оплату оренди житла та дорогі ліки для неї. Мені доводиться хапатися за будь-які підробітки, але ж повноцінно працювати я не можу, бо малюк потребує щохвилинного догляду, – каже Вікторія».
Коли залишаєшся із горем сам на сам, може здаватися, що світ перетворився на прірву і темрява не відступить ніколи. Але зовсім інші відчуття, коли зустрічаються небайдужі люди, які підтримують словом віри та допомагають пережити важкі часи.
Такими людьми для Вікторії стали волонтери «Операції Благословення». Нещодавно вони привезли продукти від «Операції Благословення» та великий набір побутової хімії й гігієнічних засобів від компанії ORA з Нідерландів.
«Я хочу з усього серця вам подякувати! Operation Blessing – за продукти, ORA – за гігієнічний набір. Завдяки вам мої діти ситі, а я можу зберегти хоч якусь суму на лікування немовляти.
Ваша підтримка – це справжній порятунок! Ви повернули надію, коли її вже майже не залишалося. Низький вам уклін за те, що не пройшли повз наше горе!
Нехай Господь береже вас і ваші, і нехай жодна сім'я у світі ніколи не відчує того страшного болю, що в наше життя принесла війна…»
Вікторія щиро вдячна за небайдужість до її страждань. Понад усе вона мріє про щасливе майбутнє для своїх дітей та бажає, щоб ніхто не пережив того відчаю, що відчуває вона. Завдяки нашій спільній допомозі ця самотня жінка отримала не просто продукти та засоби для побуту, а оновилася у надії на те, що завтрашній день може бути кращим. Але таких, як вона – тих, хто, можливо, не справиться без нашої допомоги, зараз дуже багато….
Підтримайте роботу «Операції Благословення»
Перейдіть за посиланням, щоб зробити свій внесок!
