Розподіляючи продукти та одяг, помісна церква стала духовною родиною переселенцям

Розподіляючи продукти та одяг, помісна церква стала духовною родиною переселенцям

Десятки тисяч вимушених переселенців раз на місяць отримують великий набір продуктів від «Операції Благословення». Допомога надається через центри підтримки ВПО – осередки, що сьогодні існують у майже у кожному українському місті. Деякі з них розміщені у приміщеннях помісних церков, й тоді віруючі стають новою родиною для людей, яких війна зробила сиротами. Адже, розподіляючи гуманітарну допомогу, християни мають змогу надавати й духовну підтримку переселенцям.

У центрах допомоги ВПО тисячі історій про пережите звучать як одна, бо в кожній є спільне – про втрати та жахіття пережитого. Спогади, що назавжди залишаться у їх памʼяті…

«Я дуже добре пам'ятаю, як все відбувалось 24 лютого 22 року, – згадує Любов Тимофіївна. – О 4:30 пролунали вибухи. Я ввійшла до кімнати сина, який сказав мені: “Мамо, це війна”».

Місто опинилося у зоні військового протистояння, й вони були змушені їхати світ за очі. Зупинилися у Черкасах, знайшли прихисток у гуртожитку.

«Мій рідний дім сильно пошкоджений – вибите скло у вікнах, пошкоджено майно, у тому числі побутова техніка», – сумно розповідає жінка.

Десь через два місяці по переїзду, прогулюючись містом, Любов Тимофіївна побачила запрошення до церкви, куди прийшла отримати допомогу. І з того часу її життя набуло нового забарвлення – сьогодні воно нерозривно пов'язане з церквою, що стала для жінки духовною родиною.

«Спочатку я приходила сюди за речами, бо виїхали з мінімумом особистих речей і майже в усьому мали потребу. Також щомісяця я тут отримувала продуктові набори від “Операції Благословіння”… Щиро дякую усім, хто забезпечує вимушених переселенців такою необхідною допомогою!» – каже жінка.

Зараз Любов Тимофіївна відвідує домашню групу для переселенців, де вивчає Біблію та спілкується з земляками, скоро вона готується прийняти водне хрещення. Також Любов Тимофіївна почала служити іншим людям – щосуботи готує їжу для малозабезпечених.

«Надаючи допомогу іншим, не згадуєш хоч деякий час про свої негаразди, – каже вона. – Щиро дякую за надану гуманітарну допомогу, завдяки якій я пізнала Господа!»

Долучайтесь до потрібних і добрих справ!
Ваша благодійна пожертва буде спрямована на підтримку людей, які втратили усе, що мали.